Древослів

Словник Української Мови

копулювати

[kopuljuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (у техніці) З’єднувати, скріплювати деталі або конструкції за допомогою копул (спеціальних з’єднувальних елементів).

  2. (Ботаніка) –

    (у біології, про рослини) Проводити щеплення, прищеплювати одну рослину на іншу (копулювання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я копулюю, ти копулюєш, він копулює, ми копулюємо, ви копулюєте, вони копулюють

Більше записів