Древослів

Словник Української Мови

копулювання

[kopuljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Біологія) –

    (у біології) Процес злиття двох статевих клітин (гамет) під час статевого розмноження, що призводить до утворення зиготи.

  2. (Медицина) –

    (у медицині, застаріле) Статевий акт, злягання; коїтус.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копулювання, р. копулювання, д. копулюванню, з. копулювання, о. копулюванням, м. копулюванні, к. копулювання

Більше записів