коптіти

1. Виділяти кіптяву, сажу при горінні, особливо коли горіння є неповним або коли щось горить з димом.

2. Покриватися кіптявою, сажею від диму або вогню; ставати чорним, забрудненим від кіптяви.

3. Розм. Готувати (перев. м’ясо, рибу) шляхом обкурювання димом; димити, в’ялити.

4. Перен., розм. Робити щось дуже повільно, нудно або перебувати десь без діла, марнувати час.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |