Значення
- (Хімія) –
Виділяти кіптяву, сажу при горінні, особливо коли горіння є неповним або коли щось горить з димом.
- (Техніка) –
Покриватися кіптявою, сажею від диму або вогню; ставати чорним, забрудненим від кіптяви.
- (Техніка) –
Розм. Готувати (перев. м’ясо, рибу) шляхом обкурювання димом; димити, в’ялити.
- (Лінгвістика) –
Перен., розм. Робити щось дуже повільно, нудно або перебувати десь без діла, марнувати час.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я копчу, ти коптиш, він коптить, ми коптимо, ви коптите, вони коптять