коптіння

1. Дія за значенням дієслова “коптити” — обробка продуктів харчування димом або димним повітрям з метою консервації та надання специфічного смаку та аромату.

2. Процес утворення кіптяви, сажі або диму при неповному згорянні палива або інших речовин, що супроводжується осіданням чорного нальоту.

3. Переносно — повільне, нудне, одноманітне перебування або знаходження десь, часто у неприємних або задушливих умовах.

Приклади вживання

Приклад 1:
Додивився Іван, що Дарусю від слабости вода рятує, що не раз мокне вона по коліна в ріці – аж шкіра на ногах морщиться, як сушениця після коптіння на возниці, і задумався. Думав-думав – і надумав.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”

Частина мови: іменник (однина) |