копотітися

[kopotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Повільно, без мети пересуватися, перебиратися з місця на місце; ледачити, байдикувати.

  2. (Лінгвістика) –

    Повільно, неохоче, без ентузіазму виконувати якусь роботу; маніжитися, тягтися.

  3. (Лінгвістика) –

    Довго, нудно та одноманітно займатися чимось дріб’язковим, несуттєвим; возитися, копошитися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я копотіюся, ти копотієшся, він копотіється, ми копотіємося, ви копотієтеся, вони копотіються

Більше записів