копотіти

[kopotitɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Фізика) –

    Горіти без полум’я, тліти, виділяючи густий дим або чад.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Повільно та одноманітно працювати, робити щось довго, нудно або без особливого результату; копошитися.

  3. (Психологія) –

    (переносно, розм.) Сильно турбуватися, хвилюватися, нервувати через щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я копотію, ти копотієш, він копотіє, ми копотіємо, ви копотієте, вони копотіють

Більше записів