Значення
- (Історія) –
(історичне) У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій — судовий запис, протокол, офіційний документ, що фіксував рішення суду, угоди, свідчення, межові акти тощо.
- (Історія) –
(історичне) Судова книга, до якої вносилися такі записи (копії книг).
- (Лінгвістика) –
(переносне, рідко) Точний переказ, копія чи детальне відтворення чиїх-небудь слів, висловлювань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. копіс, р. копіс, д. копіс, з. копіс, о. копіс, м. копіс, к. копіс