копігольд

[kopiɦolʲd] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (істор.) Форма землеволодіння в Англії (з XV–XVI ст.), за якої селянин (котістер) отримував ділянку землі у спадкове користування за умови виконання певних повинностей на користь лорда маєтку та сплати вступного внеску; земля, що утримувалася на таких умовах.

  2. (Історія) –

    (перен., книжн.) Стан залежності, обмеженої свободи або підпорядкування, що нагадує за своїми умовами історичну форму копігольду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копігольд, р. копігольда, д. копігольдові, з. копігольда, о. копігольдом, м. копігольді, к. копігольде

Більше записів