1. (істор.) Форма землеволодіння в Англії (з XV–XVI ст.), за якої селянин (котістер) отримував ділянку землі у спадкове користування за умови виконання певних повинностей на користь лорда маєтку та сплати вступного внеску; земля, що утримувалася на таких умовах.
2. (перен., книжн.) Стан залежності, обмеженої свободи або підпорядкування, що нагадує за своїми умовами історичну форму копігольду.