Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва польського астронома, математика та економіста епохи Відродження, творця геліоцентричної системи світу Миколи Коперника (пол. Mikołaj Kopernik, лат. Nicolaus Copernicus; 1473–1543).
2. Технічна споруда або машина для забивання паль, шпунтів, труб тощо у ґрунт при будівництві фундаментів, мостів, причалів; пабійна машина.
3. Рід дерев родини бобових (Copernicia), зокрема бразильська воскова пальма, з якої добувають карнаубський віск.
Приклад 1:
А естли мой молокососный мудрец здѣлается двух или трех языков попугаем, побывав в знатных компаніях и в славных городах, естли вооружится арифметикою и геометрическими кубами, пролетѣв нѣсколько десятков любовных исторій и гражданских и проглянув нѣколикое число копер-никанских пилюль2? Во время оно Платоны, Солоны3, Сократы, Пифагоры4, Цицероны и вся древность суть одни только метелики, над поверхностію земли летающія, в сравнены нашего высокопарнаго орла, к неподвижным солнцам возле-тающаго и всѣ на океянѣ острова пересчитавшая.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”