Значення
- (Ботаніка) –
Пень, що залишається після зрубування дерева, а також нижня частина стовбура з корінням.
- (Лінгвістика) –
(у діалектах) Короткий, товстий обрубок дерева, колода, палиця.
- (Лінгвістика) –
(переносно, розм.) Про товсту, незграбну, нерухому людину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. копень, р. копня, д. копневі, з. копень, о. копнем, м. копневі, к. копню