1. Пень, що залишається після зрубування дерева, а також нижня частина стовбура з корінням.
2. (у діалектах) Короткий, товстий обрубок дерева, колода, палиця.
3. (переносно, розм.) Про товсту, незграбну, нерухому людину.
копень
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |