копчення

[kopt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес обробки харчових продуктів (м’яса, риби, сиру тощо) димом або в коптильній рідині з метою консервації, надання специфічного аромату, смаку та забарвлення.

  2. (Виробництво) –

    Результат цього процесу — продукти, що піддалися обробці димом; копчені вироби.

  3. (Техніка) –

    Рідше — процес наповнення простору димом або дії, пов’язані з утворенням диму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. копчення, р. копчення, д. копченню, з. копчення, о. копченням, м. копченні, к. копчення

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів