Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова копати — риття, утворення ям, заглиблень у ґрунті за допомогою знаряддя або техніки.
2. Місце, де колись копали (видобували) щось, наприклад, руду, глину, торф; старий кар’єр або шурф.
3. (у спеціальному контексті) Назва археологічної пам’ятки — залишків давнього поселення, що часто являє собою заглиблену в землю споруду.
Приклад 1:
Він тут живе в Туапсе, бо наглядає, як шлях будують… — перебив Володимир, ніби не чуючи професорових слів, хоч добре їх чув і вони його самолюбству припали до вподоби; опроче, він і не зрозумів-таки, про яке можливе «копання в душі» згадав був професор. — Той інженер — це тип напіврозбишацький, як і взагалі тутешні піонери, — оповідав Володимир далі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Нарешті, копання Gateway, один з лідерів прямих продажів, нещодавно знову повернулася до реалізації ПК через роздрібні магазини. Наведений приклад підказує, що компанія може вибирати найбільш підходящий варіант їй ланцюга і форми збуту, з тим, щоб залучити якомога більше покупців.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”