копа

[kopɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Старовинна українська міра кількості, що дорівнювала 60 одиницям (наприклад, 60 снопів, 60 штук).

  2. (Історія) –

    Історична назва сільської громади, об’єднання мешканців села для вирішення спільних справ, а також зібрання членів такої громади.

  3. (Економіка) –

    Назва грошової одиниці Чеської Республіки (чеськ. koruna), що використовується в українській мові в контексті фінансів.

  4. (Історія) –

    Застаріла назва купи, насипу, стоса чого-небудь (наприклад, копа сіна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коп, р. копа, д. копові, з. копа, о. копом, м. копі, к. копе

Більше записів