Словник Української Мови
Буква
1. Старовинна українська міра кількості, що дорівнювала 60 одиницям (наприклад, 60 снопів, 60 штук).
2. Історична назва сільської громади, об’єднання мешканців села для вирішення спільних справ, а також зібрання членів такої громади.
3. Назва грошової одиниці Чеської Республіки (чеськ. koruna), що використовується в українській мові в контексті фінансів.
4. Застаріла назва купи, насипу, стоса чого-небудь (наприклад, копа сіна).
Приклад 1:
Копа — стіжок з 60 снопів. Копилюк — байстрюк.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Копа з гривньою аршин. Божився крамар, що нелинюче, мий скiлько хочеш… Ганна.Спасибi, спасибi, що не забув старої… Може, ти їсти хочеш?
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
дубровица, выкочно, случескъ, копыл, ляховъ, городокъ, смэдянь, и4 постави<, перваго є3пискупа фому, и4 прида< села в и3но грады ѕемли бот>ные, волоcти со всеми при- датки, џѕэра рэки, тако и4 в мыте, и4 на торгу и4 на перевоѕа< десятую нд7лю, десятыі пеня€, и4 t жита десятая копа, св7то м сп1су. св7те8 Бцdы по всемъ городомъ под се8 є3пископиі, ѕане же се у3рядихъ и4 у3стави< в первы<, ѓ кто прео3бидитъ и4ли переступитъ нш7е у3правление, да будет o5суд•енъ съ тыми и< же tлучиша св7тыі tц7ы сеdми соборо+.
--- Жиленко Ірина, "Євангеліє від ластівки"