Древослів

Словник Української Мови

кон'юнктний

[kon'junktnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (у філософії, логіці) Пов’язаний з кон‘юнкцією; що виражає логічне з’єднання, сполучення (наприклад, кон’юнктна форма висловлювання).

  2. (у лінгвістиці) Пов’язаний з кон‘юнкцією; що виражає сполучниковий зв’язок між частинами складного речення або однорідними членами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кон'юнктний, р. кон'юнктного, д. кон'юнктному, з. кон'юнктного, о. кон'юнктним, м. кон'юнктнім

Більше записів