кон’юнктний

1. (у філософії, логіці) Пов’язаний з кон‘юнкцією; що виражає логічне з’єднання, сполучення (наприклад, кон’юнктна форма висловлювання).

2. (у лінгвістиці) Пов’язаний з кон‘юнкцією; що виражає сполучниковий зв’язок між частинами складного речення або однорідними членами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |