кон’югаційний

1. Стосуючийся кон’югації, властивий їй; призначений для неї.

2. У мовознавстві: що стосується відмінювання дієслова за особами, числами, часами, способами тощо; дієвідмінний.

3. У біології: що стосується кон‘югації як процесу обміну спадковою інформацією між бактеріями або статевого процесу у деяких водоростей, грибів, інфузорій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |