коняга

[konjɑɦɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Розмовне, часто зневажливе позначення коня, кобили або іншої робочої худоби родини конячих, що вказує на її виснаженість, старость або низьку цінність.

  2. (Соціологія) –

    Переносно, зневажливо про людину, яка виконує важку, одноманітну, неосвітлену працю; робітник, якого експлуатують.

  3. (Лінгвістика) –

    Уживається як власна кличка коня або особиста прізвисько людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коняга, р. коняги, д. конязі, з. конягу, о. конягою, м. конязі, к. коняго

Більше записів