Словник Української Мови
Буква
1. Родовий відмінок однини від іменника «кінь» — тварини з родини конячих, свійського ссавця, широко використовуваного для верхової їзди, перевезень та інших господарських потреб.
2. Знахідний відмінок однини від іменника «кінь» (у поєднанні з прийменником «на» або в окремих виразах).
Приклад 1:
Куць Я їм коня притяг за гичку в стайню. Гаразд мене поповозив востаннє, вже не возитиме нікого більше!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Особо азартні ігроки, питаясь воспользувацця общими теоретичними соображе ніями, розігрують ось таку «Сістєму прєслєдованія коня»: 1. е2-е4 Ng8-f6 2. е4-е5 Nf6-d5 3. с2-с4 Nd5-b6 4. с4-с5 Nb6-d5 5. Nb1-с3 е7-е6 6.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 3:
Bf1-c4 69Це одне із самих страних видовищ, яке тіки можна нарить в сфері дибютних причуд: каждим своїм ходом (крім першого) білі нападають на коня-вискочку, який вначалі тупо тікає, оглушая протівніка дерзким іржанням, а потім пользуєцця якою-то стрьом ною защітою хілої пєшки е6, визиває ще більше нападок, і в підсум ку принімає героїчну смерть у центрі дошки, після чого гра пере творюється на крамєшний ад. І хоч як тяжко в це повірити, чорні ніде не провисають, і вся пєшечна навала білих та спецоперації по захвату центра прєвращаюцця в дим і пєпєл.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”