1. У спосіб, властивий конвульсіям, судомам; з ритмічними, мимовільними та різкими скороченнями м’язів тіла.
2. (Переносно) Напружено, нестійко, з різкими, неконтрольованими спалахами або порушенням нормального перебігу (про процеси, явища, дії).
Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, властивий конвульсіям, судомам; з ритмічними, мимовільними та різкими скороченнями м’язів тіла.
2. (Переносно) Напружено, нестійко, з різкими, неконтрольованими спалахами або порушенням нормального перебігу (про процеси, явища, дії).
Приклад 1:
Коли вже Андрій перестав реагувати на удари, коли на устах йому виступила кривава піна, а очі набрали маніакального виразу, коли він почав задихатись, конвульсійно шарпаючи кадиком, тоді Сергєєв облишив, вилаявся й кинув лінієчку на стіл. Сам він був блідий і спітнілий не згірше за Андрія.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”