Значення
-
Якість або стан об’єкта (переважно будівлі, споруди, конструкції), при якому його стіни, основу або окремі частини обсапують, тобто обкладають, обсипають ґрунтом, землею для міцності, утеплення, захисту або вирівнювання.
-
Про людину або тварину — такий, що має ознаки обсапованості, тобто виглядає нерозчісаним, неохайним, з розкуйовдженим волоссям або шерстю, наче його хтось обсипав землею або пилом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пообсапуваний, р. пообсапуваного, д. пообсапуваному, з. пообсапуваного, о. пообсапуваним, м. пообсапуванім, к. пообсапуваний