Значення
- (Соціологія) –
Сукупність людей, які становлять частину населення певної території, установи або входять до складу якої-небудь організації, соціальної групи тощо.
- (Логістика) –
Встановлена норма, кількість (наприклад, товарів, сировини), що підлягає поставці, вивезенню чи ввезенню.
- (Військова справа) –
У військовій справі: особовий склад, особовий склад частини, з’єднання або сукупність військ, призначених для певної мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контингент, р. контингенту, д. контингентові, з. контингент, о. контингентом, м. контингенті, к. контингенте