контррозвідувальний
[kontrrozʋiduʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Пов’язаний з контррозвідкою, тобто з діяльністю, спрямованою на виявлення, запобігання та нейтралізацію розвідувальної діяльності противника, а також на захист власних державних таємниць від шпигунства.
- (Військова справа) –
Призначений для боротьби з розвідкою противника або для захисту від неї (про органи, служби, заходи, операції тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контррозвідувальний, р. контррозвідувального, д. контррозвідувальному, з. контррозвідувального, о. контррозвідувальним, м. контррозвідувальнім