1. У будівництві та архітектурі: конструктивний елемент у вигляді стрижня, троса або ланки, призначений для протидії розтягувальним навантаженням, що виникають від дії основних розтяжок, забезпечуючи жорсткість та стійкість конструкції (наприклад, у вантових покриттях, мачтах, каркасах).
2. У техніці та механіці: пристрій або деталь, що створює зустрічну силу для компенсації розтягу, запобігаючи деформації чи розвалу вузла чи системи.