контрольований

[kontrolʲoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Такий, що перебуває під контролем, наглядом або керівництвом; підконтрольний.

  2. (Техніка) –

    Такий, що здійснюється, відбувається або використовується за певних правил, норм або під наглядом, для забезпечення бажаного результату або якості (наприклад, контрольований вибух, контрольоване дослідження).

  3. (Юриспруденція) –

    Уживаний у складі власних назв або термінів для позначення об’єктів, процесів або територій, що регулюються спеціальними правилами (наприклад, контрольований пункт пропуску).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрольований, р. контрольованого, д. контрольованому, з. контрольованого, о. контрольованим, м. контрольованім

Більше записів