контрольований
[kontrolʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Менеджмент) –
Такий, що перебуває під контролем, наглядом або керівництвом; підконтрольний.
- (Техніка) –
Такий, що здійснюється, відбувається або використовується за певних правил, норм або під наглядом, для забезпечення бажаного результату або якості (наприклад, контрольований вибух, контрольоване дослідження).
- (Юриспруденція) –
Уживаний у складі власних назв або термінів для позначення об’єктів, процесів або територій, що регулюються спеціальними правилами (наприклад, контрольований пункт пропуску).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрольований, р. контрольованого, д. контрольованому, з. контрольованого, о. контрольованим, м. контрольованім