1. Який стосується контральту, пов’язаний з ним; властивий контральту.
2. Призначений для контральту або виконуваний контральтом (про вокальну партію, голос).
контральтовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— проплив з-за дверей низький контральтовий вигук. Іван Семенович рвонувсь наперед, усією вагою тіла розчиняючи двері.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |