контрактувати

[kontrɑktuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Укладати контракт, договір (переважно письмовий) на виконання певної роботи, надання послуг або поставку товарів.

  2. (Юриспруденція) –

    За наймом або за договором залучати до роботи, наймати на певний строк (особисто або через посередника).

  3. (Спорт) –

    У спорті: укладати професійний контракт з гравцем, спортсменом, тренером, зобов’язуючи його виступати за певну команду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я контрактую, ти контрактуєш, він контрактує, ми контрактуємо, ви контрактуєте, вони контрактують

Більше записів