Значення
- (Юриспруденція) –
Особа або організація, яка укладає договір (контракт) на виконання певних робіт, поставку товарів або надання послуг, наймаючись для цього іншою стороною (замовником).
- (Юриспруденція) –
Суб’єкт господарювання, який бере на себе зобов’язання за договором підряду або контракту виконати конкретну роботу (наприклад, будівельну) та несе відповідальність за її результати перед замовником.
- (Історія) –
(В історичному контексті) Посадовець, відповідальний за укладення державних контрактів або договорів на поставки, особливо для армії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрактор, р. контрактора, д. контракторові, з. контрактора, о. контрактором, м. контракторі, к. контракторе