контрактор

[kontrɑktor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа або організація, яка укладає договір (контракт) на виконання певних робіт, поставку товарів або надання послуг, наймаючись для цього іншою стороною (замовником).

  2. (Юриспруденція) –

    Суб’єкт господарювання, який бере на себе зобов’язання за договором підряду або контракту виконати конкретну роботу (наприклад, будівельну) та несе відповідальність за її результати перед замовником.

  3. (Історія) –

    (В історичному контексті) Посадовець, відповідальний за укладення державних контрактів або договорів на поставки, особливо для армії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрактор, р. контрактора, д. контракторові, з. контрактора, о. контрактором, м. контракторі, к. контракторе

Більше записів