Словник Української Мови
Буква
1. Найбільший за розміром і найнижчий за звучанням смичковий музичний інструмент із родини скрипкових, що має чотири струни (рідше п’ять) і використовується в оркестрах, ансамблях та як соло-інструмент.
2. Музикант, що грає на цьому інструменті (скорочене від “контрабасист”).
Приклад 1:
Лише контрабас, флейта і сакс. Вони зробили нешвидкий вступ, щоби привітати і трохи заохотити публіку, тоді почали танго.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Контрабас, флейта і сакс. Вони знову встали, привітали публіку і разом почали танго.. І знов починається музика, Самотній столик якраз на одного.. «О, твій плаш, як та вулиця в дош..» Знову сниться мені, Я засинаю надворі.. 7.Theatrum Ще ніби нестарий чоловік ледве сунеться Банківською вздовж кованої у формі зміїних жал чавунної огорожі.
— Зеров Микола, “Камена”