Словник Української Мови
Буква
1. Установа, організація або підприємство, що займається переважно діловодством, адміністративною, управлінською або комерційною діяльністю; також приміщення таєкої установи.
2. Розм. Про будь-яку установу, організацію або її керівництво, часто з відтінком недоброзичливості або іронії.
3. Заст. Канцелярія, місце, де ведеться діловодство та зберігаються документи; також колектив службовців таєкої установи.
Приклад 1:
Була це місцева адміністрація, контора абощо. В кінці коридору виднілись двері, там місцеві й товклись.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Великий мурований дiм, де жив панич Льольо та мiстилась контора, важко сiрiв на чорному небi, холодний, погаслий, i тiльки одно вiкно тьмяно свiтилось, як око напiводкрите. Зате гуральня нахабно смiялась рядом червоних вiкон i гордо пахкала димом.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Контора мiститься в однiй iз кiмнат другого поверху. А там, де була контора, губпечать роздає газети.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”