Значення
- (Фінанси) –
Поточний рахунок у банку, який поєднує розрахунковий та кредитний рахунки, де клієнт може здійснювати платежі та отримувати короткостроковий кредит у межах встановленого ліміту (овердрафту).
- (Економіка) –
Кредит, що надається банком клієнту на такому поєднаному рахунку.
- (Юриспруденція) –
У бухгалтерському обліку — рахунок, на якому враховуються взаємні розрахунки між двома контрагентами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контокорент, р. контокоренту, д. контокорентові, з. контокорент, о. контокорентом, м. контокоренті, к. контокоренте