Властивість мовної одиниці (слова, вислову, граматичної форми тощо) набувати конкретного значення або сенсу лише у зв’язку з іншими одиницями в межах певного висловлювання або ситуації спілкування.
Загальна властивість систем, програм або алгоритмів, поведінка або результат роботи яких змінюються залежно від заданих умов, поточного стану або вхідних даних.