Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість мовної одиниці (слова, вислову, граматичної форми тощо) набувати конкретного значення або сенсу лише у зв’язку з іншими одиницями в межах певного висловлювання або ситуації спілкування.
- (Інформаційні технології) –
Загальна властивість систем, програм або алгоритмів, поведінка або результат роботи яких змінюються залежно від заданих умов, поточного стану або вхідних даних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контекстозалежність, р. контекстозалежності, д. контекстозалежності, з. контекстозалежність, о. контекстозалежністю, м. контекстозалежності, к. контекстозалежносте