Значення
- (Юриспруденція) –
Конституювання — дія за значенням дієслова «конститу́ювати»; надання чому-небудь статусу, форми, структури; утворення, заснування, оформлення (наприклад, організації, установи, державного органу).
- (Юриспруденція) –
Конституювання — у праві: офіційне визнання, проголошення або оформлення певного статусу, правового стану чи повноважень (наприклад, конституювання парламенту, уряду).
- (Філософія) –
Конституювання — у філософії та соціальних науках: процес визначення, становлення та закріплення сутнісних характеристик, принципів або норм, що лежать в основі явища, інституту чи суспільства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конституювання, р. конституювання, д. конституюванню, з. конституювання, о. конституюванням, м. конституюванні, к. конституювання