конституювання

Конституювання — дія за значенням дієслова «конститу́ювати»; надання чому-небудь статусу, форми, структури; утворення, заснування, оформлення (наприклад, організації, установи, державного органу).

Конституювання — у праві: офіційне визнання, проголошення або оформлення певного статусу, правового стану чи повноважень (наприклад, конституювання парламенту, уряду).

Конституювання — у філософії та соціальних науках: процес визначення, становлення та закріплення сутнісних характеристик, принципів або норм, що лежать в основі явища, інституту чи суспільства.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |