конституювання

[konstɪtujuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Конституювання — дія за значенням дієслова «конститу́ювати»; надання чому-небудь статусу, форми, структури; утворення, заснування, оформлення (наприклад, організації, установи, державного органу).

  2. (Юриспруденція) –

    Конституювання — у праві: офіційне визнання, проголошення або оформлення певного статусу, правового стану чи повноважень (наприклад, конституювання парламенту, уряду).

  3. (Філософія) –

    Конституювання — у філософії та соціальних науках: процес визначення, становлення та закріплення сутнісних характеристик, принципів або норм, що лежать в основі явища, інституту чи суспільства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конституювання, р. конституювання, д. конституюванню, з. конституювання, о. конституюванням, м. конституюванні, к. конституювання

Більше записів