конституйований
[konstɪtujoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Який має конституцію, заснований на конституції; такий, що діє відповідно до конституції.
- (Соціологія) –
(У філософії, соціології) Створений, сформований внаслідок певних суспільних угод, норм або історичного розвитку; інституційно оформлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конституйований, р. конституйованого, д. конституйованому, з. конституйованого, о. конституйованим, м. конституйованім