конститутивний
[konstɪtutɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Який стосується конституції (основного закону) держави, визначає її сутність або має фундаментальне значення для її існування та функціонування.
- (Філософія) –
Такий, що становить невід’ємну, органічну частину чогось, є його суттєвою складовою, що визначає природу цілого.
- (Соціологія) –
(У філософії, соціології) Пов’язаний з процесом створення, становлення, утворення певних соціальних явищ, норм або інститутів через спільну діяльність, комунікацію або угоду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конститутивний, р. конститутивного, д. конститутивному, з. конститутивного, о. конститутивним, м. конститутивнім