конститутивний

[konstɪtutɪʋnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який стосується конституції (основного закону) держави, визначає її сутність або має фундаментальне значення для її існування та функціонування.

  2. (Філософія) –

    Такий, що становить невід’ємну, органічну частину чогось, є його суттєвою складовою, що визначає природу цілого.

  3. (Соціологія) –

    (У філософії, соціології) Пов’язаний з процесом створення, становлення, утворення певних соціальних явищ, норм або інститутів через спільну діяльність, комунікацію або угоду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конститутивний, р. конститутивного, д. конститутивному, з. конститутивного, о. конститутивним, м. конститутивнім

Більше записів