конструктивність

1. Абстрактна властивість, яка характеризує здатність до створення, будівництва, позитивного розвитку або вирішення проблем; позитивний, змістовний і корисний підхід до справи.

2. У логіці та математиці — властивість міркувань, теорій або методів, що ґрунтуються на побудові об’єктів або доведень, а не на запереченні чи доведенні від супротивного.

3. У мистецтві та архітектурі — організація художніх елементів (форм, кольорів, об’ємів) у цілісну, гармонійну композицію; принцип художньої побудови твору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |