Значення
- (Психологія) –
Абстрактна властивість, яка характеризує здатність до створення, будівництва, позитивного розвитку або вирішення проблем; позитивний, змістовний і корисний підхід до справи.
- (Математика) –
У логіці та математиці — властивість міркувань, теорій або методів, що ґрунтуються на побудові об’єктів або доведень, а не на запереченні чи доведенні від супротивного.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та архітектурі — організація художніх елементів (форм, кольорів, об’ємів) у цілісну, гармонійну композицію; принцип художньої побудови твору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конструктивність, р. конструктивності, д. конструктивності, з. конструктивність, о. конструктивністю, м. конструктивності, к. конструктивносте