конструктивність

[konstruktɪʋnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    Абстрактна властивість, яка характеризує здатність до створення, будівництва, позитивного розвитку або вирішення проблем; позитивний, змістовний і корисний підхід до справи.

  2. (Математика) –

    У логіці та математиці — властивість міркувань, теорій або методів, що ґрунтуються на побудові об’єктів або доведень, а не на запереченні чи доведенні від супротивного.

  3. (Мистецтво) –

    У мистецтві та архітектурі — організація художніх елементів (форм, кольорів, об’ємів) у цілісну, гармонійну композицію; принцип художньої побудови твору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конструктивність, р. конструктивності, д. конструктивності, з. конструктивність, о. конструктивністю, м. конструктивності, к. конструктивносте

Більше записів