1. (у математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що є нормальним у кожній скінченній фактор-групі; властивість підгрупи, яка залишається нормальною при переході до будь-якої скінченної фактор-групи групи, що містить цю підгрупу.
2. (у математиці) Пов’язаний з конормальністю — властивістю підгрупи, яка є перетином скінченного числа нормальних підгруп більшої групи.