конормаль

[konormɑlʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Конормаль — у математиці, зокрема в диференціальній геометрії: пряма, яка є нормаллю до дотичної площини поверхні в даній точці, але не проходить через саму цю точку, на відміну від звичайної нормалі.

  2. Конормаль — у фізиці та інженерії: допоміжна лінія або вектор, перпендикулярний до основної нормалі (наприклад, до нормалі поверхні розділу середовищ), що використовується в теорії хвильових процесів або оптиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конормаль, р. конормалі, д. конормалі, з. конормаль, о. конормаллю, м. конормалі, к. конормале

Більше записів