конопачений

[konopɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Який має конопаті (невеликі ямки на щоках, підборідді або на лобі, що утворюються при посмішці).

  2. Який має рясні веснянки або інші дрібні плями на обличчі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конопачений, р. конопаченого, д. конопаченому, з. конопаченого, о. конопаченим, м. конопаченім

Більше записів