Значення
-
Конопачення — процес закладання (конопатіння) щілин між колодами або брусами в дерев’яних зрубах будівель утеплювальним матеріалом (мохом, паклею, вовною тощо) за допомогою спеціального інструменту — конопатки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конопачення, р. конопачення, д. конопаченню, з. конопачення, о. конопаченням, м. конопаченні, к. конопачення