1. Українське прізвище, утворене від імені Конон.
2. (іст.) Представник козацько-старшинського, а згодом дворянського роду Кононовичів (Кононовичів-Горбаченків) на Чернігівщині та Полтавщині в XVII–XIX століттях.
кононович
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Кононович (1850—1910), який очолював обсерваторію в 1881—1912 роках. Новий директор (1913—1933) Одеської обсерваторії О.Я.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Частина мови: t.d. () |