Значення
-
Українське прізвище, утворене від імені Конон.
-
(іст.) Представник козацько-старшинського, а згодом дворянського роду Кононовичів (Кононовичів-Горбаченків) на Чернігівщині та Полтавщині в XVII–XIX століттях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кононович, р. кононович, д. кононович, з. кононович, о. кононович, м. кононович, к. кононович