кононарх

Кононарх — у Стародавній Греції: командир підрозділу важкої піхоти (гоплітів), що нараховував близько 32–40 воїнів і був частиною фаланги.

Кононарх — у Стародавній Греції: особа, яка фінансувала спорядження та утримання загону найманців (коней та вершників) під час війни.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |