кононарх

[kononɑrx] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Кононарх — у Стародавній Греції: командир підрозділу важкої піхоти (гоплітів), що нараховував близько 32–40 воїнів і був частиною фаланги.

  2. Кононарх — у Стародавній Греції: особа, яка фінансувала спорядження та утримання загону найманців (коней та вершників) під час війни.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кононарх, р. кононарха, д. кононархові, з. кононарха, о. кононархом, м. кононархові, к. кононарху

Більше записів