коногон

1. Робітник на шахті, який керує кіньми, що перевозять вагонетки з вугілля або породою.

2. Застаріла назва посадкової людини, яка керує запряженими кіньми при спуску та підйомі копальних коліс (гірнича справа).

Приклади вживання

Приклад 1:
А наша служпиця Поля виходила до них назустріч, і її обнімав у нас за сараєм красивий і веселий коногон Шаповалов. Він часто бував у нас на кухні, внизу, куди я, в одкриту ляду, коли надходив час, дзвінко й владно кричав: — Поля!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |