1. Жорстоко спустошувати, руйнувати, нищити (територію, населений пункт тощо) під час військових дій або внаслідок стихійного лиха.
2. Перен. Грубо порушувати, знищувати, зневажати (права, свободи, культурні цінності, моральні норми тощо).
плюндрувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І почали вони плюндрувати українську землю, а ми, запорожці, “поглядаючи здалеку на той занепад вітчизни оком нашого розуму, ніколи не могли без сердечного жалю вкусити хліба, а після денних трудів зажити спокійного опочинку, оскільки нас мучило й долягало, що через незгоду гетьманів доведеться нам оглядати повними сліз очима порожню й мертву матір нашу””. Не прийшли до розуму, не приходять, бо немає в їхніх серцях Вітчизни, а тільки попіл, єднаються, але в зграї, щоб гризти одне одного, повзають на чотирьох перед чужими зверхниками і продаються чужоземним начальникам.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: дієслово () |