1. Абстрактний іменник, що означає наявність у предмета, явища або поняття чітких, реальних, матеріальних ознак, які можна безпосередньо сприймати або точно визначити; протилежність абстрактності, уявності.
2. Властивість мислення, мови чи викладу, що характеризується чіткістю, визначеністю, оперуванням реальними фактами, деталями та прикладами, а не загальними міркуваннями.