конкордація

Значення

1. У лінгвістиці та текстології — алфавітний покажчик усіх слів (або вибраних слів) у тексті, особливо в Біблії або творах класичних авторів, із зазначенням місць їх вживання (часто з цитатами або контекстом).

2. У біблеїстиці — повний або вибірковий алфавітний словник-довідник до тексту Біблії, що містить ключові поняття, імена власні та важливі слова з посиланнями на відповідні книги, глави та вірші.

3. У музикознавстві — гармонійна узгодженість звуків, благозвуччя; рідше — те саме, що акорд.

4. Застаріле — згода, гармонія, узгодженість (наприклад, думок, дій).

Правопис та відмінювання