Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має вирішальне, найважливіше значення для чогось; основний, головний, найсуттєвіший.
2. Стосовний до ключа (у значенні пристрою для відмикання замка або інструменту); призначений для ключа.
3. Стосовний до ключа (у значенні знака в нотному письмі); що визначає висоту звуків.
4. Стосовний до ключа (у значенні джерела, струмка).
Приклад 1:
Існує ще одне відоме визначення мотиву вченого-економіста Петренка: « Усвідомлена суб’єктом мета дії, неусвідомлені спонукання, які зумовлюють прояви поведінки, що спостерігаються ( психоаналіз), загальну активізацію організму, пов’язану з актуалізацією потреб ( теорія « драйву»), зовнішній щодо організму суб’єкта стимул, ключовий подразник, що Розділ 2. Сучасні теорії мотивації праці_______________________________________ 67 запускає ту чи іншу програму поведінки (біхевіоризм, етологія) тощо».
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Спроможність орФ ганізації результативно впроваджувати свої стратегії, на думФ ку фінансових аналітиків, є не що інше як ключовий немаФ теріальний актив, що визначає реальну вартість компанії. СеФ ред показників найпопулярнішими були: величина дисконтоФ ваного грошового потоку DCF), економічна додана вартість (EVA), прибуток на акцію (ROE) [1Ф3].
— Котляревський Іван, “Енеїда”