конкорданс

[konkordɑns] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Алфавітний покажчик усіх слів тексту з наведенням їхнього контексту або місць у тексті, що складається для лінгвістичного, філологічного або богословського аналізу твору.

  2. У музиці: гармонійне поєднання звуків, акорд; згода, гармонія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конкорданс, р. конкордансу, д. конкордансові, з. конкорданс, о. конкордансом, м. конкордансі, к. конкордансе

Більше записів