Словник Української Мови
Буква
1. Учасник іспанських завойовницьких походів у Північній, Центральній та Південній Америці в кінці XV–XVI століттях, спрямованих на підкорення корінних народів, захоплення нових земель та пошуки скарбів.
2. Переносно: людина, яка прагне до завоювань, підкорення когось або чогось агресивним шляхом; завойовник.
Приклад 1:
; англійські — конкістадор і багато інших… Створював складні епітети на основі відомих слів. У вірші «Стогнала ніч» є такі емоційно насичені словосполучення, як: дзвінкокопитий кінь, передсвітанна гроза, жовтожарні заграви, скалоокий день, залізнокрилі мрії, сліпоока ніч, золотоспівна зоря, сніг, як стародавній мармур, стрілиці дзвінкокопитного коня, повія можновладна й багато-багато інших.
— Самчук Улас, “Марія”