конфорка

[konforkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Елемент варочної поверхні (газової, електричної тощо), що призначений для встановлення посуду та безпосереднього нагрівання.

  2. (Техніка) –

    Знімна металева накладна частина (решітка, диск) на такому елементі, на яку ставлять каструлю, чайник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конфорка, р. конфорки, д. конфорці, з. конфорку, о. конфоркою, м. конфорці, к. конфорко

Походження слова (Етимологія)

Слово «конфорка» в українській мові позначає металеву решітку або підставку на газовій плиті, на яку ставлять посуд. Воно походить з російської мови, де існує у формах «конфорка» та застарілій «камфорка». Російське слово, своєю чергою, запозичене з голландської мови: «komfoor» означало «жаровня» або «плитка». Голландське слово походить від середньонідерландського «kaffoor» (жаровня), яке сходить до старофранцузького «chaufoire» — «котел для підігрівання води», пов’язаного з дієсловом «chauffer» (зігрівати, палити). Таким чином, історія слова відображає шлях від пристрою для нагрівання до сучасної конфорки.
Споріднені слова:плита, жаровня, спиртівка

Більше записів