конфітури

1. Густий желеподібний десерт з цілих або розрізаних плодів, ягід, а іноді й овочів, зварених у цукровому сиропі з додаванням желюючих речовин (найчастіше пектину).

2. Кулінарний виріб, приготовлений за описаною вище технологією, що використовується як самостійний десерт, начинка для випічки або доповнення до сирів, м’ясних страв тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Пробували свіжі смородинові конфітури, що я наварила того дня. Ти дуже любив їх, а пан Генрись не терпів їх запаху.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (множина) |