конфігураційний

1. Стосований до конфігурації, тобто до взаємного розташування, співвідношення частин або елементів чогось, що утворює певну форму, структуру або систему.

2. (У техніці, інформатиці) Пов’язаний з налаштуванням, вибором параметрів та властивостей програмного забезпечення, обладнання або системи для забезпечення їх певного функціонування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |